Профспілка працівників охорони здоров'я України

  Оплата праці

  Права працівників



Відпустка без збереження заробітної плати

ВІДПУСТКИ БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

            Відпустка без збереження заробітної плати та порядок її надання регулюється Розділом VI (ст. 25, ст. 26) Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон) та ст. 84, ч. 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

            Зазначена відпустка поділяється на два види:

Відпустка, що надається в обов’язковому порядку працівникам за їх бажанням.

Відпустка за згодою сторін, тобто відпустки, що надаються за сімейними обставинами та з інших причин.

 

ВАЖЛИВО!

Відпустка без збереження заробітної плати надається лише за бажанням працівника. Тобто, примусове відправлення роботодавцем працівника у зазначену відпустку не допускається (додатково дивись Лист Міністерства соціальної політики України від 19.09.2013 р. N 416/13/116-13).

Термін відпустки без збереження заробітної плати не може перевищувати термінів, встановлених законодавством.

 

Правові підстави

надання відпуски без збереження заробітної плати в обов’язковому порядку.

 

            Відпустка без збереження заробітної плати надається в обов’язковому порядку:

1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів;

3) матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 цього Закону (батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів, особою, яка усиновила дитину), в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина-інвалід підгрупи А" - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку;

4) матері, батькові дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;

5) учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 14 календарних днів щорічно.

Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

6) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

7) пенсіонерам за віком та інвалідам III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

8) інвалідам I та II груп - тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

9) особам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів;

10) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинку, падчерки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

11) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

12) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку;

13) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

14) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;

15) сумісникам - на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

16) ветеранам праці - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

17) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;

18) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, - тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі.

За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;

19) працівникам на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операці;

20) працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах та аспірантурі, протягом десяти навчальних місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів працівникам, за їх бажанням, може бути надано додатково ще один-два вільних від роботи дні на тиждень без збереження заробітної плати (ч. 3 ст. 218 КЗпП);

21) працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням додатково ще один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати (ч. 5 ст. 218 КЗпП).

 

Правові підстави

для надання  відпустки за згодою сторін без збереження заробітної плати.

 

            Статтею 26 Закону передбачається надання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін. За сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік.

Для отримання зазначеної відпустки одного бажання працівника мало, обов’язковою умовою є згода між працівником та роботодавцем. В заяві на ім’я роботодавця про надання відпустки без збереження заробітної плати працівник повинен зазначити з яких саме сімейних обставин або інших причин йому потрібна ця відпустка.

            Документальне підтвердження причин, з яких працівник вимушений взяти зазначену відпустку, діючим законодавством не передбачено.

            П’ятнадцять календарних днів відпустки без збереження заробітної плати можуть бути використані працівником як одноразово, так і частинами.

            Слід зазначити, що при наданні відпусток без збереження заробітної плати за працівником зберігається його місце роботи, а час перебування в таких відпустках зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. Проте, період зазначеної відпустки не включається до соціального страхового стажу, так як за цей період за такого працівника не сплачується єдиний соціальний внесок.

    

 

 

 

немає новин.

Календар подій

Попередні April - 2021 Наступні
 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 01020304
05060708091011
12131415161718
19202122232425
2627282930 

Фотодокументи