Детальніше

Позиція Профспілки щодо антиконституційних законопроєктів про працю та про діяльність профспілок

Профспілкою проаналізовано ініційований Кабінетом Міністрів України проєкт Закону про працю (реєстр. №2708 від 28.12.2019), а також внесений народними депутатами України проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок) (реєстр. № 2681 від 27.12.2019).

Профспілка висловлює категоричний протест антиконституційним нормам, які містяться у зазначених законопроєктах, оскільки окремі їх норми, всупереч статті 22 Конституції України, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод громадян, зокрема, порушують права найманих працівників - членів Профспілки на належні умови праці та відпочинок, достойну винагороду за працю, стабільність трудових відносин, право на об’єднання у профспілки.

До основних недоліків законопроєкту №2708 можна також віднести:

- зменшення мінімальних гарантій щоденного та щотижневого відпочинку, погіршення умов, спрямованих на сприяння повноцінному відпочинку працівників (надання другого дня щотижневого дня відпочинку як правило підряд з загальним вихідним днем);

- зменшення кількості передбачених законом оплачуваних відпусток (щорічних основних відпусток працівникам окремих професій з особливими умовами праці, щорічних додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, за особливий характер праці, відпусток працівникам, які мають дітей, соціальних відпусток), а також відпусток без збереження заробітної плати, які надаються в обов’язковому порядку;

    - виключення із закону вичерпного переліку випадків, коли допускається залучення працівників до надурочних робіт, роботи у вихідні та святкові (неробочі) дні, а також відкликання з відпустки;

    - скасування заборони залучення жінок, які мають дітей віком до 3 років до надурочних робіт та роботи в нічний час;

    - скасування граничних розмірів застосування надурочних робіт протягом року;

- неврегульованість питань щодо порядку застосування  дисциплінарних стягнень, як передумови до звільнення працівника за ініціативою роботодавця;

- вилучення із законодавства норми встановлення мінімальної заробітної плати  у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (Проєктом пропонується встановити мінімальний оклад (тарифну ставку) у розмірі, не меншому за 50 відсотків мінімальної заробітної плати);

- нівеляція поняття структури заробітної плати, яка передбачає основну, додаткову зарплату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати;

- нормативна неврегульованість питань оплати праці працівників, зайнятих  на роботах із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами  підвищеного ризику  для життя  і здоров’я, зокрема, доплат за роботу  у важких і шкідливих  умовах праці;

    - погіршення гарантованих умов оплати праці у разі виконання працівником надурочних робіт, роботи у вихідні, святкові (неробочі) дні;

    - погіршення рівня гарантій та компенсацій у разі звільнення працівника, у зв’язку з відмовою працювати у змінених умовах праці (для працівників, які пропрацювали у цього роботодавця менше 10 років);

    - пом’якшення матеріальної відповідальності роботодавця у разі порушення строків остаточного розрахунку з працівником;

    - скасування вичерпного переліку випадків, коли з працівником може укладатися договір повної матеріальної відповідальності при виконанні визначених трудовим договором робіт;

- скасування дії на території України актів органів державної влади і управління Союзу РСР та Української РСР з питань трудових відносин (багато з яких досі регулюють окремі елементи таких відносин).

Законопроєкт №2681 містить у собі ризики знищення профспілкового руху в України, зокрема, шляхом:

- позбавлення професійних спілок права брати участь у розгляді проєктів нормативно-правових актів, які стосуються регулювання трудових, соціальних, економічних відносин органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок;

- звільнення роботодавця від обов’язку зі створення умов діяльності профспілок на підприємстві, в установі, організації;

- позбавлення профспілок повноважень зі здійснення захисту трудових та соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок;

- позбавлення профспілки, до лав якої входять особи, які відносяться до керівного персоналу підприємства, установи, організації можливості виступати представником працівників у колективних переговорах;

- скасування окремих елементів механізму гарантій для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів;

- позбавлення права професійних спілок ініціювати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди;

- унеможливлення створення та діяльності первинних профспілкових організацій у навчальних закладах особами, що навчаються;

- встановлення імперативних приписів щодо організації внутрішньостатутної діяльності професійних спілок (утворення контрольних комісій за діяльністю об’єднань профспілок);

- визнання майна профспілок, їх об’єднань колишнього Союзу РСР і УРСР, розташованого на території України та яке станом на 24 серпня 1991 року перебувало у їх віданні, володінні та/або користуванні - державним майном.

Узагальнені зауваження Профспілки до вказаних законопроєктів направлені на адресу Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні.


08.01.2020